|  |
Останнім часом не полишає відчуття того, що йдуть дуже великі зміни для країни. Із заздрісною регулярністю відбуваються досить знакові події, які, на перший погляд, ніяк між собою не пов’язані: активна «робота» уряду над зливом ГТС; плани проголосувати в Парламенті законопроект «Про ринок земель», що зробить можливим продаж сільгоспземель; заміна керівництва національних заповідників і культурної спадщини, як-то генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Нелі Куковальської і заміна її своєю, лояльною і готовою на все, людиною; жорстка резолюція ПАРЄ щодо України, де вперше було наявне слово «санкції»; нещодавній лист Хілларі Клінтон до ЮВТ, в якому вона від імені США практично обіцяла не залишити Україну і українців на самоті з режимом; а тепер ось і затвердження Януковичем програми приватизації держмайна на наступні роки…
Зазвичай, треба шукати причинно-наслідковий зв’язок. В даному випадку, як ніколи, він постає з усією своєю очевидністю: внаслідок досить серйозного тиску ззовні, який ще й має чітку перспективу посилення, Янукович поспіхом намагається організувати розпродаж ще не прибраних до жадібних лап залишків того, що допоки звалось українським: ГТС, землі, культурних пам’яток світового значення, які, за їхніми «поняттями», є лише гарною нерухомістю в центрі Києва, і т.д.
Тобто не сам Янукович, звичайно, не розуміючи, що насправді відбувається, безсоромно підписує те, що йому підсовують довірені ляльководи. А ось вони, вміло маніпулюючи свідомістю (або недолугістю) підопічного, второпали, що шара добігає свого кінця. Часу замало щоб затягувати процеси і залишати по собі хоч щось, варте уваги і грошей. Для самого Віктора Федоровича більш, ніж достатньою ознакою стабільності і міцності влади є невпинне будівництво «Мижигір’я», гелікоптерних майданчиків та інших атрибутів, як на його думку, справжнього життя. За його «поняттями», оптимальна доля державного сектору в національній економіці дорівнює нулю. Тобто у державній власності, за його думкою, до 2015 року не залишиться нічого! І це замість модернізації і оптимізації прибуткових держпідприємств, які і зараз несуть золоті яйця. Нічого не скажеш, мудрий стратег і великий економіст!
Люди намагаються поодинці і самотужки долати свої негаразди, не розуміючи, що це неможливо. Корінь усіх зол – це система, вибудована за 20 років незалежності і доведена до абсурду саме Януковичем і його зграєю. На щастя, все більше і більше українців прозрівають і розуміють, що далі відступати і пробачати банді відверте знущання вже неможна!
Особисто для мене вже давно не стоїть питання, буде чи не буде і надалі ця влада розорювати наші міста, села, хати і квартири. Питання полягає в тому, доколи народ ще здатен і буде терпіти це знущання над собою. Невже ще й досі незрозуміло, що кожен наступний місяць, день, година перебування донецької зграї при владі загрожує катастрофічними наслідками для всієї країни?!
